ПисьмоПризначення Романа Федика прокурором Львівської області мене приємно здивувало. Знаю Романа ще з шкільних часів – у їхньому класі я викладав літературу.

Учнем він був серйозним, вдумливим, цілеспрямованим. Був добрим спортсменом і товариським у спілкуванні. Я завжди був тієї думки і намагався в цьому переконати своїх вихованців, що з часом розумні учні повинні перевершити на певному етапі своїх вчителів – інакше не буде прогресу в суспільстві. Тому успіхи Романа після школи, його кар’єрний ріст я сприймав як закономірність. Те, що відбулось в Дніпропетровську, мене глибоко засмутило, навіть образило, бо не міг я повірити у весь той бруд навколо Романа. Знаючи ситуацію і обставини, я більше схиляюся до думки, що принциповість, непоступливість Р.Федика не прийшлась до вподоби місцевим олігархам, які прагнули і прагнуть до не обмеженої Законом влади. Бути на цих теренах на такій посаді, та й ще «западенцю» , як кажуть в народі –просто «не світило».Тому повернення на рідні терени мало під собою логічний грунт. Насамперед, Львівщина для нього не посада, а – батьківщина. Тут його батьки, знайомі, друзі. Тут він здобував освіту. Тут досяг перших успіхів на посаді прокурора прильвівського Пустомитівського району з його не кращою тоді в області криміногенною ситуацією. Ця обставина накладає на Р.Федика додаткову відповідальність і обов’язок як перед Законом, так і перед своїми краянами. Впевненний, що з призначенням його на цю відповідальну посаду, та ще й в такий складний час, криміногенна ситуація в області поліпшиться, злочинність, корупція якщо не буде ліквідована, то піде таки на спад.
Та здивувало мене інше. Ще, не приступивши як слід до виконання своїх прямих обов’язків, новий прокурор вже піддався обструкції. Під обласною прокуратурою відбувся якийсь пікет проти призначення Романа Федика. Можна було б зрозуміти , як би «пікетували» ті, що добре його знають – земляки з Пустомитівського району, де по суті починалась правоохоронна діяльність Р.Федика. Під прокуратурою зібрались люди заїжджі, може і поважні, але не дуже добре поінформовані . А ще засмутили виступи і заяви авторитетних людей: О.Гостищева і особливо В.Парасюка, якого поважаю за його безкомпромісну позицію і на Майдані ,і в зоні АТО, і у ВРУ. Як на мене, в даній ситуації він переніс свою безкомпромісність і принциповість на питання, яке йому нав’язали, в якому він слабо поінформований, не усвідомлюючи , що його просто ВИКОРИСТОВУЮТЬ.
В громадсько-політичних процесах я не новачок. Був депутатом львівської облради 1-го демократичного скликання, членом ради облради тов-ва «Просвіта», одним із засновників і головою товариства укр..мови ім..Т.Шевчека «Просвіта» і районного об’єднання демократичних сил РОДИНА…Тому знаю, як легко можна облити людину брудом, як ми «вміємо» це з «патріотичних» мотивів це зробити і при цьому не дати ще й можливості виправдатись.. А заяву пікетувальників про те, що повторно вони зберуться під обласною прокуратурою 7 січня , мене здивувала і таки образила.Вважаю таке просто богохульством. Бо в цей святий день християни відзначатимуть величну подію-Народження Ісуса Христа. Саме в цей день після урочистих богослужінь, християни в родинному колі за традицією будуть колядками славити Господа нашого Ісуса Христа. Хіба добрих намірів можна досягти неправедним способом і злом?

З повагою Зиновій Гаєцький тел.4-10-23