Неподалік від Яворова приживає людина, доля якої заслуговує на пильну увагу. Редакція журналу сподівається, що після виходу цієї публікації згаданим добродієм зацікавляться організатори шоу «Благодійник року», психологи та правоохоронні органи. Наш герой – колишній голова кооперативу «Явір» Юрій Романович Харатон.
Про Юрія Романовича Харатона ми дізнались від членів КСТ «Явір». Нова голова кооперативу Віра Нестор, представники правління та люди які є членами кооперативно-садівничого товариства «Явір» розповідали про колишнього голову, на перший погляд, неймовірні речі.

Вони стверджували, що пан Харатон, який керував кооперативом з 2000 по 2011 роки вимагав в членів кооперативу гроші. Намагався переписати на себе офісний будинок кооперативу, незаконно вивіз частину кооперативного майна, отримував гроші за надання людям земель, що кооперативу не належать. Окрім того колишній голова відмовляється передавати новій голові фінансові документи з 2000 по 2009 рік та деяку технічну документацію. Інакше кажучи, за спиною пана Харатона багато подвигів, які тягнуть не на один рік ув`язнення, але він і досі на свободі, бо правоохоронці не спішать помічати ці діяння.

Якщо вірити всьому, що розповіли журналістам представники кооперативу, то колишній працівник ДАІ Юрій Харатон виглядав як спритний шахрай, а бездіяльність Яворівської міліції можна було розцінювати як некомпетентність, або співучасть у злочині. Однак, журналістика не вітає необґрунтованих висновків і журнал «Кримінальне чтиво.Захід» провів власне розслідування справи.

Ні одна добра справа не лишається безкарною
Звичайно, перше, що має зробити журналіст – почути точку зору людини, яку звинувачують.
Юрій Харатон не ховався, і відразу заявив, що на нього звели наклеп. За його словами він більше 10 років працював на благо кооперативу. Зробив кооперативу освітлення, провів воду та газ, побудував офісний будинок і зробив ще багато добрих справ. Нагородою за це стало його переобрання.

Речі з офісного будинку він не крав, а забирав свої, документи з 2009 по 2011 передав, грошей не вимагав, брав лише пожертви, які використовував на користь кооперативу.

Дивно, але за зняття Юрія Романовича проголосували майже одноголосно. В чому ж причина такої нелюбові, вартої дослідження ведучих психологів світу?

Пан Харатон пояснив це просто: «Мій батько говорив, не роби людям добро, вони тобі цього не пробачать».
Сам по собі психологічний феном не є приводом для відкриття кримінальної справи, за це не садять, але нелюбов вилилася у заяви. Члени кооперативу написали заяву до Яворівського РВ, звернулись до ГУ МВС України у Львівській області, Яворівську та обласну прокуратури, до голови СБУ Львівської області та до самого міністра внутрішніх справ України. І все це за добро?

До речі, у заяві фігурує і згаданий Юрієм Харатоном газопровід. Члени кооперативу стверджують, що пан Харатон вимагав в них гроші за підключення до газопроводу. У розпорядженні редакції опинились десятки заяв, у яких члени кооперативу стверджують, що вимушені були платити за дозвіл на підключення від 1400 до 2500 доларів.
І тут Пан Харатон не став відмовлятись. «Так, я брав в людей гроші, але це вони мені відшкодовували. Я є власником газопроводу, і провів його за власні кошти»…

Газовий король
Було так, розповідає пан Харатон. Я сам, за свої «кровні» купив всі труби, домовився, і провів газ. В якості доказу він продемонстрував копію відповіді філії Яворівського управління по експлуатації газового господарства наданій новій голові КСТ «Явір», у якій сказано: «постачання природного газу до будинків КСТ «Явір» проводилося за кошти забудовників, зокрема Харатона Ю.В».

Цікаво, звідки в пана Харатона ця відповідь? Він не є стороною переписки. У своїй заяві на ім`я міністра МВС правління кооперативу згадує, по можливу змову Харатона з представниками яворівської філії «Львівгазу». І тут така обізнаність колишнього голови у переписці, яку веде з газовиками діюча голова.

На питання, чи може пан колишній голова надати документацію та кошторис на проведення газопостачання, він відповів: «Ніякого кошторису не було. Я купив трубу. Заплатив за роботи… »

Можна повірити, що працівники державної установи можуть, «по дружбі» повідомити старого знайомого про лист, який його стосується, але, щоб “Львівгаз” тягнув газопровід не маючи кошторису? І взагалі, як таке можливо, щоб приватна особа взяла та провела собі цілий газопровід, туди, куди їй заманеться?
Звичайно, такого не може бути і журналісти цей кошторис знайшли.

В кошторисі Харитон Юрій Романович фігурує не як приватна особа, а як голова кооперативу забудовників. Отже газопровід все ж таки не його приватний, а кооперативний.

Вдалося журналу отримати і дозволи на підключення до газопроводу, які пан Харатон надавав людям. Дозволи завірені нотаріально і в них вже фігурує приватна особа Харатон Ю.Р. От Так от, по-царськи…

Та повернемося до кошторису.
Вартість всіх робіт згідно кошторису складає 11464, 27 грн.
На той момент курс долара був 5.34 гривні і загальна вартість робіт складала 2146,87 доларів. Отже за підключення до газу кожен з 150 членів кооперативу мав би відшкодувати голові 14 доларів і 31 цент. Чому ж тоді пан Харатон брав з кооператорів у 100 разів більше – по 1400 доларів з кожного, а з декого отримав і 2500 у.о?

Існує також щонайменше четверо людей, які розповідають, що перед початком будівництва пан голова попросив в кожного з них по 1400 доларів для оплати робіт за проведення газу, з умовою, що потім, люди, які будуть підключатись, відшкодують їм ці кошти. Гроші Харатон отримав, людей до газопроводу підключив, а інвесторам нічого так і не повернув. У цьому діянні вже вбачається стаття 190 КК України – шахрайство.

Скільки ж зробив пан Харатон на «власному» газопроводі? У згаданій відповіді Яворівської філії “Львівгазу”, яку отримала Віра Нестор зазначено, що зараз до газу під`єднано 74 споживачі. Але що цікаво, з 74-х лише 41 абонент являються членами кооперативу «Явір». Постає питання, хто ці інші 33 особи?

Виявляється, що ці люди не мають до кооперативу жодного стосунку. З них Харатон брав більше. Свідки кажуть – 2500 доларів.

От тепер приблизно прикинемо зароблену суму. Беручи по самому мінімуму – 139 000 доларів, або 1 млн. 119200 грн. А це вже стаття 190. ч.4 – особливо великі розміри. До 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Вже після свого усунення від керування пан Харатон дав згоду на підключення до газу ще одного кооперативу. Щоправда не відомо, це був прощальний королівський подарунок, чи прощальний збір каси.
Між іншим, шановні члени кооперативу, які ще не підключились до газової труби, декому з вас цього вже і не вдасться зробити, оскільки проектом газифікації вашого кооперативу передбачено лише 119 споживачів, а 33 місця зайняли вищезгадані люди зі сторони.

Подаруйте мені будиночок
Скандал з офісним будинком теж заслуговує на увагу. Його будівництво колишній керівник кооперативу ставить собі у заслугу. Мовляв збудував його не використовуючи кооперативну касу, за гроші меценатів. Пан Харатон не забажав повідомити де він знаходить цих безкорисних людей, які, не будучи членами кооперативу будують йому цілий будинок. Нехай. Має на це повне право. Виявляється не тільки він один здатен на добрі вчинки.
Харатон кооперативу газопровід, інші таємничі благодійники офісне приміщення. На голову КСТ «Явір» просто валиться мана небесна.

Не важливо, що будинок був збудований на кооперативних землях без жодних дозволів і у подальшому його прийдеться якось легалізовувати. Менше з тим…

До речі, легалізація не повинна була бути головним болем кооперативу, оскільки Харатон збирався записати будинок на себе і вже почав виготовляти в БТІ необхідні документи.

«Так, я збирався записати будинок на себе і не відмовляюсь від цього. Але це тому, що фізичні особи платять за газ менше ніж товариства і з того могла бути для кооперативу пряма економія».

Люди, які випадково дізнались про виготовлення Харатоном документів на дім, благородний жест знову таки не оцінили. Стався великий скандал і від будинку Юрію Романовичу довелося відмовитись.

Журналісти вирішили пошукати благодійників, завдяки яким будинок з`явився. Пошукали і знайшли.
Виявляється гроші на будинок здали люди, яким Харатон, із властивою йому щедрістю пообіцяв віддати у користування ділянки лісу який йому не належить. Це захисна лісосмуга львівської залізниці, яка проходить впритул до земель кооперативу. От би для залізниці був сюрприз! Але виконати обіцяне виявилось не так просто, а зробити це законно взагалі неможливо, бо лісосмуга має своє призначення і міняти його львівська залізниця не збиралася.
Коли «інвестори» поцікавились, де ж їх гроші, то почули, що відомий благодійник пожертвував їх на церкву!
Церква, то святе. Перед Богом зарахується.

Нам же слід здіймати свої очі не тільки до Бога, але і до Кримінального кодексу. Імовірно до знайомої нам статті 190.
Не можна сказати, що пан Харатон дурив людей і не домовлявся ні за який ліс. Він чесно намагався отримати деякі ділянки лісу, але в іншому місці і для своїх родичів. Є і документи… Почувши що Харатон веде кооперативну воду в сторону від кооперативу «Явір» до ділянок, які йому, ніби то виділили в оренду, голова сусіднього кооперативу звернувся до Державного комітету лісового господарства та отримав відповідь у якій зазначено: «жодних документів на передачу вищезгаданої ділянки в оренду з подальшою приватизацією Харатону Ю.Р. немає…»
В тій же ж відповіді сказано, що в.о. голови Домажирівської сільської ради пан В. Свищ погодив надання дозволу на будівництво на земельній ділянці лісового фонду Харатон С.Ю.,Харатон І.Ю. та Єсип С.А., що суперечить чинному законодавству. З цього приводу проведена перевірка, а матеріали скеровані у природоохоронну прокуратуру.

Контора пише
Після описаних вище подвигів і не випадає питатись про якісь там фінансові документи, які Юрій Харатон не передав кооперативу.
«Ніякої звітності до 2009 року я не вів, бо бухгалтера в нас не було, лише касир. Якщо хочете то покарайте мене за це», – прямо каже Юрій Романович.

Мужнє зізнання у порушенні закону, але, знаючи пана Харатона як кришталево чесну людину, мецената та шанувальника церкви та Бога, журналісти дозволили собі у це не повірити. Напевно Юрій Романович чомусь оговорив себе.

Як це бухгалтерія не велася? Та наша люба податкова замучилась би за це штрафи виписувати, а пеня наросла б така, що цілого кооперативу не вистачило б, щоб її перекрити!

Документація була, про що свідчить акт її передачі від касира Осідач О.Д ревізійній комісії товариства.
Та, в принципі, документи про фінансово-господарську діяльність це дрібниці. Ну немає їх, так що ж пана колишнього голову за це судити? Але прикрі люди, не побоїмося цього слова, паперові черви, знову ж таки не оцінили широту душі Юрія Романовича і стверджують: «Якщо вчиняти за законом – то так, судити однозначно».
А за що судити? За доброту?

Тримайтеся, Юрію Романовичу! Ми то з вами знаємо за ким правда. І правоохоронці, ми надіємося, дізнаються.
З найкращими побажаннями

Журналісти видання «Кримінальне чтиво.Захід»