Влада – бажання керувати, розпоряджатися долями інших людей. Через це бажання скоюють найстрашніші злочини. Більшість мріє про неї і лише одиниці розуміють, що найскладніше отримати владу не над іншими, а над самим собою.

Випробовування владою – одне з найскладніших випробувань, яке випадає на долю людини. «… Я дам Тобі владу над усіма цими царствами і славу їх, бо мені це належить, і я, кому хочу, даю її, а тепер, коли Ти вклонишся мені, то все буде Твоє.” Так спокушав Сатана Ісуса Христа. Так само випробовують і нас, даючи можливість зайняти керівну посаду, право вершити долі інших.
Одного разу, зігравши у дитинстві в короля гори, ми вже не зупиняємося ніколи. Вперед! Туди – на вершину. Втриматися там і попхати донизу інших, тих, що відстали і тепер хапають за ноги.
У середовищі тварин це виправдане бажання – той, хто сильніший, краще захистить, краще нагодує. У людському суспільстві лідер, як правило, намагається пограбувати чи принизити тих, ким керує.
Кажуть, що саме влада псує людину. Тут варто внести одну поправку – влада псує слабку людину. Слабак ніколи не стане вожаком зграї вовків, але у людей все інакше. Владу можна отримати не через особисті якості, а за допомогою грошей, чи використовуючи зв`язки. Можна досягти її підлістю та жорстокістю.
Цікаво, що чим вищий рівень цивілізації, тим частіше при владі опиняються негідники, лицеміри.
Не так давно літаки демократичної Європи розстріляли колону автотранспорту у Лівії. Загинув справжній лідер, справжній вожак. Кажуть, що він був терористом. А як тоді назвати тих, хто бомбив його країну? Як можуть демократичні країни посягати на найбільші демократичні цінності – свободу, життя?
Можуть, бо хочуть мати владу більшу, ніж мають зараз. Ще більше влади.
У таких випадках у хід іде приказка – ціль виправдовує засоби. Це приказка тих, хто при владі, і тих, хто пробивається туди.
Чому на керівних посадах так мало порядних людей? Тому, що порядні люди остерігаються їх, і, наслідуючи Ісуса Христа, кажуть: «Відійди від мене…». Зараз так не можна. Якщо в адекватної людини є можливість потрапити у владу, треба це робити і використовувати владу з метою зробити щось корисне для суспільства.
Журналістів вважають четвертою владою, і автори журналу «Кримінальне чтиво.Захід» не будуть іґнорувати можливості, які ця влада дає. Ми використаємо їх у повній мірі, але не заради збагачення чи відчуття сили, а намагаючись змінити світ на краще.
Звучить це досить пафосно і схоже на божевільне бажання врятувати всесвіт. Хай так. Але, якщо наше божевілля допоможе хоча б одній людині, я буду вважати, що ідея створення журналу була не даремною і витрачені зусилля – виправданими.
У цьому номері є статті про людей, які, на наш погляд, використали отриману владу не так, як належить. Вони при владі і впевнені, що все це зійде їм з рук. Можливо і зійде, бо редакція журналу не може їх покарати, але ми можемо про це розповісти. Робити таємне явним – це у нашій владі. Зло, заподіяне іншим, має властивість накопичуватися і повертатися, тож одного дня поховає під собою того, хто його чинив.

Із повагою, редактор Влад Якушев та колектив журналу «Кримінальне чтиво. Захід»